Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24.05.17 р. розглянув справу № 6-1763цс16, предметом якої був спір про стягнення заборгованості. ВСУ зробив такий правовий висновок. Відповідно до ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно із ч. 4 і 5 ст. 267 ЦК сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Перебіг позовної давності шляхом пред’явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, у тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема ст. 109, 119, 120 ЦПК. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами. З повним текстом постанови Верховного Суду України у цій справі можна буде ознайомитися на офіційному веб-сайті Суду (http://www.scourt.gov.ua) у підрозділі «Постанови у справах цивільної юрисдикції» розділу «Рішення Верховного Суду України» за посиланням:
http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/6FBE54654345FB85C2258138002D6458