Верховний Суд України на засіданні Судової палати у  цивільних справах  11.10.17  р. розглянув справу № 6-916цс17, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, зустрічним позовом про захист прав споживачів та визнання кредитного договору удаваним.

ВСУ зробив такий правовий висновок: стаття  22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і  встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з  яких є  звільнення споживачів від  сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Разом з  тим застосовувати ч.  3 ст.  22 цього Закону обов’язково слід у  системному зв’язку з  нормами ст. 1 — 6 Закону України «Про судовий збір», тобто враховуючи характеристику об’єкта справляння судового збору та правило врегулювання темпоральної колізії, відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, який був прийнятий раніше.

Отже, споживач, право якого порушене і який з огляду на  це подає позов, відповідно до  ст.  22 Закону «Про захист прав споживачів» звільняється від сплати судового збору за  подання саме позовної заяви до  суду першої інстанції, але має обов’язок щодо сплати судового збору при вчиненні відповідних дій в інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об’єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення ВСУ, то в таких випадках він зобов’язаний сплатити судовий збір.