Правова позиція Верховного Суду України щодо стягнення заборгованості
Опубліковано:
Правова позиція Верховного Суду України щодо стягнення заборгованості

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 06.09.17 р. розглянув справу № 6-151422с17, предметом якої був спір про стягнення заборгованості. ВСУ висловив таку правову позицію. Одним зі способів захисту прав суб’єктів цивільних правовідносин є звернення до третейських судів, що передбачено ст. 17 ЦПК. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до  ч.  2 ст.  3891 ЦПК заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за  місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом  3 місяців з  дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, — протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом. Згідно з ч. 3 ст. 3891 ЦПК заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала. Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13. Зокрема, ЄСПЛ вказав, що  право на  справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і  обов’язкового рішення лише з  метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Відповідно до  сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в  межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не  є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від  26.04.07  р., та  «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.03 р.). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для  виправлення судових помилок та  недоліків судочинства, але не  для здійснення нового судового розгляду (п.  42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

З  повним текстом постанови Верховного Суду України у цій справі можна буде ознайомитися на офіційному веб-сайті Суду (http://www.scourt.gov.ua) у підрозділі «Постанови у справах цивільної юрисдикції» розділу «Рішення Верховного Суду України» за посиланням: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/ (documents)/1B0BB05EF06 464BAC225819A004BFF1A

Читайте також
ВС/КЦС: Батьки зобов’язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років
ВС/КЦС: Батьки зобов’язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років
Фабула судового акта: В цій справі про стягнення аліментів Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду касаційну скаргу позивачки задовольнив…
Читати далі
Місце проживання дитини встановлене судом може бути лише одне, а періодичне проживання дитини то з матір’ю, то з батьком не передбачене законодавством (ВССУ від 28 травня 2016р. у справі № 759/6044/15-ц)
Місце проживання дитини встановлене судом може бути лише одне, а періодичне проживання дитини то з матір’ю, то з батьком не передбачене законодавством (ВССУ від 28 травня 2016р. у справі № 759/6044/15-ц)
Фабула судового акту: Цікава справа про визначення судом місця проживання дитини, яка підтверджує неможливість встановлення проживання дитини частково у матері,…
Читати далі
Рішення Верховного Суду Касаційного адміністративного суду у справі № 591/3086/16-а 06 листопада 2018 р: Учасники бойових дій, які брали безпосередню участь в АТО, мають право на дострокове призначення пенсії за віком.
Рішення Верховного Суду Касаційного адміністративного суду у справі № 591/3086/16-а 06 листопада 2018 р: Учасники бойових дій, які брали безпосередню участь в АТО, мають право на дострокове призначення пенсії за віком.
Учасники бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні…
Читати далі